Система кріплення НВФ | Матеріали |
Безкоштовнi консультацi:
 
 
Наші об'єкти
 
 
 
 

Система кріплення НВФ

    Основний каркас НВФ складається із кронштейнів, які кріпляться безпосередньо до стіни й профілів, що встановлюються на кронштейни, до яких, за допомогою спеціальних елементів кріплення прикріплюються плити облицювання. Утеплювач фіксується на зовнішній поверхні стіни за допомогою дюбелів, спеціальних профілів і т.п.

   Основне призначення основного каркасу - надійно закріпити плити облицювання й теплоізоляції до стіни таким чином, щоб між теплоізоляцією й оздоблювальною панеллю залишився вентильований повітряний прошарок. При цьому виключаються клейові й інші "мокрі" процеси, а всі з'єднання здійснюються механічно.

   Конструкція підоблицювання повинна володіти: високим ступенем стійкості до впливу вітрових навантажень; достатньою міцністю при дії навантаження від ваги облицювання; антикорозійною стійкістю; певною рухливістю вузлів для витримки статичних (власна вага конструкції, включаючи вагу панелей й утеплювача) і динамічних (вітер, температурні перепади й т.д.) навантажень; можливістю вирівнювання стін; легкістю й високою швидкістю монтажу й т.д.

   На вибір підконструкції впливає, крім висоти будинку й передбачуваних умов експлуатації, використаний лицювальний матеріал. Наприклад, застосування як  захисно-декоративний шар алюмінієвих матеріалів означає, що підконструкція також повинна бути алюмінієвою. Сталеві кріплення використовувати небажано, оскільки взаємодія цих двох металів може стимулювати корозію.

   Важливу роль грає й вага елементів захисно-декоративного екрану, наприклад, для натурального каменю буде потрібно міцніший  каркас.

   Українські постачальники НВФ найчастіше пропонують замовникам НВФ як цільну систему - лицювальний матеріал, підконструкцію, кріплення. Багато хто взагалі відмовляється продавати НВФ поелементно з побоювання зіпсувати репутацію запрезентованої торгівельної марки. Не секрет, що деякі замовники прагнуть заощадити на схованих елементах (підконструкції й кріпленні), здобуваючи дешеві підробки. У підсумку гарантовано виникають проблеми: у найкращому випадку - сліди іржі, у гіршому - руйнування фасадної конструкції. При цьому страждає репутація не забудовника, а постачальника нібито неякісного НВФ. Доти, поки таке явище буде існувати, українським замовникам, що працюють із солідними фірмами, прийдеться миритися з обмеженням волі при виборі підконструкції й кріплення.

   У західних країнах, за твердженням фахівців, такої проблеми немає (видимо, європейським забудовникам не спадає на думку "чіпляти" важкий натуральний камінь на підконструкцію для легких матеріалів і т.п.). Тому в Європі одержав поширення спеціалізований підхід до виробництва НВФ: одні компанії випускають конструкції підоблицювання й кріпильні елементи, інших - декоративні панелі. Забудовник же самостійно вибирає підконструкцію з тих варіантів, які технічно відповідають конкретному лицювальному матеріалу й умовам будівництва. Подібний "поділ праці" розуміється досить просто: для того щоб утриматися на насиченому європейському ринку, необхідно вдосконалювати продукцію, впроваджувати різні ноу-хау. Конструктивні розробки по обох напрямках (підконструкція й облицювання), що здійснюються фахівцями однієї компанії, навряд чи будуть рівнозначні. Крім того, вони вимагають постійних фінансових вкладень. На європейському ринку підконструкції для НВФ існує всього кілька компаній, що володіють достатнім фінансовим і науковим потенціалом для успішної роботи в даній області. Вони пропонують до 20 видів систем кріплення вентильованих фасадів залежно від  виду системи (схованої або видимої), лицювального матеріалу й т.д.  Крім того, виробники підконструкції надають технічну підтримку.

   На українському ринку НВФ одержали поширення системи кріплення, зроблені в країнах ЄС (Eurofox, Spіdі), Росії ("Краспан", Estіma, U-kon, AluWall), Білорусії (Alutech), Південно-Східної Азії (S-Torm, АМТТ). Крім вищезгаданих "професійних" підконструкцій, українські фасадчики застосовують простий алюмінієвий профіль бельгійського, німецького або турецького виробництва, а також замовляють необхідні елементи на вітчизняних заводах, які часто копіюють технічні рішення західних виробників. Такі дії не тільки незаконні (оскільки технічні рішення є інтелектуальною власністю), але й не приносять очікуваного результату - немає гарантії, що дане рішення підходить для конкретного об'єкту (таким чином, гарантувати довговічність фасадної системи не можна). Збільшується проблема й тим, що в Україні відсутні норми по НВФ як такі, і в контролюючих органів немає можливості перевірити якість фасадної системи на конкретному об'єкті (адже, для того щоб перевіряти, потрібно мати список вимог).

   Фахівці компанії "Фасади України" підкреслюють, що на даний момент всі виробники НВФ працюють по ТУ, тому що затверджених ГОСТів на фасадні системи не існує. Виробники проводять самостійну сертифікацію на основі проведених випробувань й отриманих дозволів від відповідних державних органів - пожежних і будівельних служб. Однак сертифікуватися повинна вся фасадна система в комплексі, а не тільки матеріал.

   Необхідно так само зупинитися ще на одному досить істотному моменті. На жаль, на сьогоднішній день рівень якості будівництва в Україні ще не досяг західних стандартів, і тому при спорудженні вентильованих фасадів в Україні доводиться зіштовхуватися із проблемами, які не знайомі західним виробникам конструкцій (наприклад, значні нерівності стін). Це призводить до того, що західну систему (навіть дуже високого рівня) доводиться пристосовувати до наших умов.

   По перерахованим вище вимогах, яким повинна задовольняти конструкція підоблицювання, видно наскільки вона є складною й відповідальною частиною фасаду. І тому кожна серйозна система запатентована, вона проходить дуже серйозну перевірку. Підконструкція не може бути єдиною для всіх типів будинків. Для того щоб підібрати й розрахувати необхідну номенклатуру виробів, замовникові потрібно надати технічне завдання, що містить ряд даних, наприклад: кліматичний район забудови, місцезнаходження (пустир, щільна забудова й т.п.), висота й конфігурація будинку, вид матеріалу стіни, товщина й тип утеплювача, тип облицювання й спосіб її кріплення (видимий, невидимий) і т.п.